суббота, 2 августа 2008 г.

...дах рве...



Дах так рве, що нема слів... ще зовсім трошечки і я його побачу!....  але так важко витримати ці останні години... Я втрачаю здоровий глузд!! Всього 2 тижні не бачитись... але це насправді здається "всього"... Це вічність!!! Він вже їде.. вже в дорозі... я чекаю... і переповнюють різні почуття: розпач (нічого не можу вдіяти аби скоріш),  радість (вже трошки), смуток (що не поряд), бажання( побачити, обійняти, не відпускати ......)   Мене розриває на шматки....!!

2 комментария:

Ден "Щирий_Українець" комментирует...

І хто той щасливець?

OkKova комментирует...

в контакті глянь))