...десь там...

...куди поділось те чудове літо? нехай таке коротке... але чудове... де ті три тижні??.. де той захід сонця??  де ті спекотні дні.. і свіжі ночі?? де те небо, усіяне зорями? і той місяць оповні, що заглядав у вікно до нас, немов навмисне дарував ту каплю голубувато-срібного світла, аби могли бачити одне одного... і то було ніби у сні.. колір очей не розібрати.. але бачиш тепло в тих таємничих очах... і відчуваєш його... то де ж те чудове літо з теплими очима?...
...нема... воно десь там.. а зараз осінь... прохолодна, ділова.. і теж схожа на сон.. але такий холодний.. і він все більше нас окутує....  а літо десь там позаду, у вчорашньому дні... десь там... десь там залишилась і наша весна, що відігріла... і наше літо, що дарувало тепло... воно десь там в недалекому минулому ... десь там...
...та це тільки початок!...  попереду зима.. яку казку вона нам принесе?.. але спершу доведеться пройти її випробування, які перевірять, як ми засвоїли уроки і викладачів, і життя...  та ми вистоїмо ... десь там нас чекатиме  казка... я вірю, що ми подолаємо цей шлях... і вірю що скоро потрапимо до казки, десь там попереду вона чекає нас...  а ти віриш??